Безпека життєдіяльності

Наказ від 01.03.2013 № 43 "Про організацію роботи щодо запобігання всім видам дитячого травматизму на весняний період 2012-2013 навчального року"

Наказ від 17.01.2013 №37 "Про підсумки профілактичної роботи з питань запобігання усім видам дитячого травматизму у дошкільному навчальному закладі  в 2012 році та про завдання на 2013 рік"

 

 

ПАМЯТКА

«Оказание помощи детям-аллергикам при укусах насекомых»

1.Аллергия на яд насекомых (при ужалении таких насекомых, как осы, пчелы, шершни и муравьи)

Для того чтобы уберечь детей от неприятностей, связанных с укусами перепончатокрылых, следует помнить и применять на практике простейшие меры предосторожности. Если неприятность все же произошла, и ребенок ужален, то нужно немедленно оказать ему первую помощь:

• удалить жало (пчелы) из места укуса. Нельзя сдавливать жало, т.к. яд из желез может дополнительно проникнуть в ранку. Лучше использовать пинцет;
• положить что-нибудь холодное на место укуса;
• исключить возможность перегрева и физическую нагрузку;
• для снижения зуда можно дать ребенку антигистаминные препараты (лоратадин, цетиризин, эриус и т. д.). Для уменьшения отека имеет смысл использовать различные мази и кремы: мазь арники, фенистил и др.;
• в тяжелых случаях, особенно если насекомое попало в рот и там ужалило, необходимо срочно связаться с врачом.

2. Аллергия на укусы (слюну) насекомых (комаров, мошек, мокрецов)

У детей с предрасположенностью к аллергии укусы могут вызвать аллергическую реакцию. Поэтому воспитателям в первую очередь необходимо соблюдать некоторые меры предосторожности.

Следует завешивать окна и двери мелкоячеистой сеткой, чтобы комары не проникли в помещения ДОУ. Можно использовать репелленты – вещества, которые отпугивают насекомых. В настоящее время в магазинах есть большой выбор химических репеллентов. Естественные репелленты вырабатывают листья томатов, лаванды, гвоздики, аниса, кедра, эвкалипта и др. Репеллентом следует пропитать сетку, которой прикрывают детскую кроватку, окна;

Если в помещение уже залетело много комаров, следует использовать инсектициды – вещества, убивающие этих насекомых. Наибольшее распространение в настоящее время получили фумиганты – вещества, которыми окуривают комаров (спирали, свечи, жидкости, пластинки).

Можно использовать ультразвуковые отпугиватели.

3. Оказание первой помощи укушенному.

На практике полностью оградить детей от укусов комаров не удается. Поэтому надо уметь оказать первую помощь укушенному ребенку:

• положить что-нибудь холодное на место укуса;
• снять зуд и отек от укуса с помощью спиртосодержащих настоек, которые могут оказаться под рукой: борный спирт, настойка календулы, даже корвалол или валокордин;
• смазать место укуса мазью арники, фенистилом и т. д.;
• дать ребенку таблетку антигистаминного препарата: супрастин, кларитин, эриус и т. д.;

при развитии аллергической реакции, сопровождающейся нарастающим отеком, тошнотой и даже затруднением дыхания, необходимо срочно обратиться к врачу.

ПАМЯТКА

«Будьте осторожны на воде»

 

• В летнее время, в сезон купания водоем может быть опасен для жизни. Будьте осторожны!
• Строго следите за детьми, не оставляйте их без присмотра!
• Учитесь оказывать первую помощь пострадавшему на воде.
• В целях предупреждения несчастных случаев на водоеме учите детей и сами  выполняйте следующие правила.

Запрещается:

• топить друг друга;
• хватать, толкать друг друга в воде;
• детям плавать без разрешения взрослых;
• нырять в незнакомых местах;
• заплывать за буйки;
• нырять  навстречу друг другу;
• приближаться к движущимся катерам;
• устраивать опасные игры на воде, особенно связанные с захватами;
• плавать на надувных матрасах и игрушках.
  • Оказывая помощь тонущему, действуйте обдуманно, соблюдайте личную осторожность, используйте спасательные средства.
  • О несчастных случаях на водоеме немедленно сообщайте на ближайшую спасательную станцию, вызывайте скорую медицинскую помощь.

Пам’ятка

«Отруйні ягоди та рослини»

 

Природа в своєму арсеналом має як лікарські, так і отруйні рослини та ягоди. Більшість з них не відомі городянам, та й сучасні сільські мешканці не завжди на них розуміються. Тому батькам треба дуже добре знати, як виглядає та чи інша отруйна рослина (ягода), щоб мати уяву, яку допомогу треба надати дитині, що отруїлася. Познайомтеся самі та познайомте дітей із зовнішнім виглядом наступних рослин (ягід).

Блекота чорна (інша назва — беладона, дурман звичайний). Росте здебільшого на пустирях. Дрібне насіння знаходиться в коробочках і нагадує макове. Отруйними є насіння, листя і коріння. При отруєнні спостерігається розширення зіниць, змінюється серцебиття. У важких випадках можуть виникати галюцинації, порушення дихання.

Аконіт джунгарський. Входить до спиртової настойки, яку використовують при лікуванні радикуліту. Отруїтися можна, помилково вживши ліки всередину. При отруєнні відчувається жар, слинотеча, оніміння різних частин тіла. У важких випадках - судоми, порушення слуху, зору, зупинка дихання. Смерть може настати від серцевої недостатності!

Чемериця. Отруйні всі частини рослини. При отруєнні чемерицею
спостерігається пригніченість нервової системи, блювота, діарея, втрата свідомості.

Конвалія. Отрута знаходиться в ягодах, стеблі та листках.

Вороняче око. Від стебла росте кілька листків, а всередині розміщена блискуча чорна ягода. Отруйні всі частини рослини, а ягода найбільш
небезпечна.

Паслін. Отруйні всі частини рослини.

Вовчоягідник. Росте в підліску. Невеличкий кущ з рожево-бузкового кольору квітками. На кінець літа вистигають яскраво-червоні ягоди, які надзвичайно отруйні! Сік із пагонів цієї рослини може викликати опік.

Болиголов плямистий. Має синювате голчасте стебло, вкрите темно-червоними плямами. Отруйне стебло, насіння і листя. Легка форма отруєння - блювота, діарея. Важка форма — параліч м'язів. Може наступити смерть через параліч м'язів грудної клітини!

Папороть. Отруйне кореневище рослини.

Перша допомога при отруєнні рослинами та ягодами:

негайно викличте лікаря;

терміново промийте потерпілому шлунок;

допоможіть викликати блювоту;

при отруєнні аконітом і болиголовом промийте шлунок блідо-рожевим розчином марганцевокислого калію;

залийте та змішайте з невеликою кількістю води 20—30 пігулок активованого вугілля та дайте випити потерпілому;

через 2-3 години (за умови домашнього лікування) повторно мийте шлунок;

при наявності судом в рот потерпілого вставити держак
обгорнений тканиною, щоб запобігти порушенню дихання.

 

 

ПАМ'ЯТКА

«ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ»

 

Ідентифікація грибів

 

Їстівні гриби		Отруйні гриби
білий гриб маслюк сироїжка підберезник підосичник лисичка опеньок печериця		мухомор бліда поганка несправжні опеньки несправжні лисички сатанинський гриб строчок

 

Слід пам'ятати, що організм дитини не сприймає грибів, бо у цих
ще не виробляється особливий фермент,, здатний переробляти цю важку для щлунку їжу! Найотруйніщі гриби відомі всім, навіть маленьким дітям. Але, незважаючи на це, дуже багато отруєнь трапляється саме через те, що люди плутають їстівні гриби з отруйними.

Мухомор легко відрізнити за характерним забарвленням шапки.
Треба зважати, що не завжди цей гриб має червоне забарвлення. Іноді він буває рожевим і навіть сіруватим (так званий пантерний мухомор), але білі цятки завжди вказують на його належність до отруйного сімейства.

Опеньок несправжній. Дуже схожий на звичайний опеньок, росте також на пнях. Але на відміну від коричневого їстівного гриба, шапка має жовтий колір та зеленуваті пластинки;

Сатанинський гриб схожий на маслюки, але на зломі м'якоть синіє і шапка, на відміну від маслюків, не липка.

Бліда поганка відрізняється характерним розширенням-спідничкою
внизу тонкої білої ніжки. Цей гриб дуже часто плутають із сироїжкою та печерицею. Саме такого розширення не мають ні сироїжки, ні печериці.

Увага! Отруєння блідою поґанкою може проявитися лише через
12—24 годин, коли в організмі вже сталися зміни, несумісні з життям. Тому саме від цього гриба найбільш висока смертність. Слідкуйте за станом дитини!

Перша допомога при отруєнні грибами:

—  негайно викличте лікаря;

—  терміново промийте потерпілому шлунок;

—  допоможіть викликати блювоту;

—  для очищення кишечника дайте потерпілому проносне та поставте
клізму;

—  дайте хворому підсолену воду чи міцний чай.

 

 

ПАМ'ЯТКА

«ОТРУЄННЯ ХІМІЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ»

 

Сучасні хімічні засоби є нашими помічниками в побуті, сільському господарстві та на виробництві. До хімічних речовин належать отрутохімікати, препарати побутової хімії (косметичні й миючі засоби, плямовивідники, лакофарбові вироби), інсектициди (хлорофос, карбофос, дихлофос тощо). При хімічних отруєннях має місце різний підхід до виведення отрути з організму. Тому використовуйте наступну градацію.

Використовувати напої (негазована вода, чай, соки) дозволяється при отруєнні: ацетоном, антифризом та каустичною содою; горілкою та парфумами; дезодорантом та лаком для нігтів; дезинфікуючими засобами та хлором; зубною пастою та кормом для домашніх тварин; взуттєвим кремом, лугом, милом, оцтовою есенцією та соляною кислотою; мишачою отрутою та засобами для травлення комах; тютюном та барвниками у фломастерах.

Викликати блювоту, щоб вивести отруту з організму необхідно при отруєнні: антифризом, горілкою, лаком для нігтів, мишачою отрутою, парфу-
мами, тютюном.

Дати кілька пігулок активованого вугілля, щоб абсорбувати отруту, яка залишилася в організмі, рекомендується при отруєнні: ацетоном, барвниками у фломастерах, бензином, засобами від комах, кормами домашніх тварин, кремом для взуття, лаком для нігтів,мишачою отрутою, тютюном та фарбами.

Не викликати блювоту, тому що названі субстанції можуть завдати
більшої шкоди, якщо вдруге пройдуть стравоходом, при отруєнні: бензином, засобом для дезинфекції, інсектицидами, каустичною содою, лугом, оцтовою есенцією, соляною кислотою, фарбами, хлором.

Дати невелику кількість жирних вершків чи шматочок вершкового
масла, щоб розчинити пінні хімікати, потрібно при отруєнні: дезодорантом, милом, шампунем.

УВАГА!!!

Відпоювати молоком не можна, бо воно посилює всмоктування отрути.

Майже при всіх видах хімічних отруєнь відразу після надання першої допомоги слід викликати швидку допомогу або негайно доставити
дитину до лікарні.

За умови задовільного стану дитини можна скористатися порадами
лікаря та не викликати швидку допомогу при отруєнні дезодорантом,
зубною пастою, кормом для собак та кішок, кремом для взуття, милом,
шампунем, парфумами.

 

 

 

ПАМ'ЯТКА

 «ОТРУЄННЯ ЛІКАМИ ТА

ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ»

 

Діти з великою цікавістю ставляться до ліків та лікарських засобів:по-перше, вони вважають їх корисними, бо вони допомагають їм видужувати; по-друге зараз сучасні препарати часто виготовляють у привабливій формі і приємними на смак (деякі нагадують за смаком та ароматом цукерки). Тому й потрібно тримати аптечку далі від поля зору та досяжності дитини. Якщо ж біда сталася, то перша допомога повинна бути надана якісно і вчасно. Слід зауважити, що ліки — це також до деякої міри хімічні речовини. А тому й на них розповсюджується градація першої допомоги.

Якщо дитина проковтнула кілька пігулок аспірину, антибіотиків, засобів від кашлю та головного болю, а також снодійний препарат, необхідно виконати наступні заходи:

— відпоїти водою, чаєм чи соками;

— викликати блювоту;

— дати кілька розтовчених та змішаних з водою пігулок активованого
вугілля.

При потраплянні в організм дитини вітамінних препаратів можна обмежитись відпоюванням та викликом блювання, а валеріани — тільки прийомом великої кількості рідини.

Якщо дитина отруїлася нашатирем чи йодом, необхідно її відпоювати, але не доводити до блювання, бо при повторному проході цих субстанцій через стравохід можуть виникнути опіки слизової оболонки.

Після надання першої допомоги дитину необхідно відтранспортувати до лікарні. У деяких випадках при умові нормального самопочуття і отримання професійної консультації госпіталізація необов'язкова.

 

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ

ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ

 

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

—зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

—не дозволяти дітям розводити багаття;

—не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

—не дозволяти користуватися газовими приладами;

—не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за
відсутності дорослих;

—не залишати малолітніх дітей без нагляду;

—не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

—не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

—не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

—не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

—не сушити речі над газовою плитою;

—не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

—не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

—не палити в ліжку.

 

Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем.
Роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!

Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших  є для дітей кращим методом виховання.

 

 

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону

за телефоном «101

 

ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

 

Шановні батьки!

Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:                       

—  подзвонити до служби порятунку за номером «101»;

—  викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;

—     негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;

— при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;

— при евакуації з висотного будинку більше щансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;   

— пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше
біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;

— при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує
і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;

— намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежогасіння;

— до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;

— за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою;

— вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;

— не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжим притоком кисню;

Усі вище названі дії можливі лише в тому разі, якщо пожежа піддається знищенню в перщі хвилини. У разі значного розповсюдження вогню слід негайно залишити приміщення, бо в сучасних квартирах дуже багато матеріалів з синтетичним покриттям, що виділяє дуже ядучу| субстанцію. Вдихнувши дим з тліючого лінолеуму чи меблів з МДС є ризик знепритомніти і згоріти заживо!

Шановні батьки!

При виникненні пожежі не втрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо  запобігання тяжким наслідкам!

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ

ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Шановні батьки!

 

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

— не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

— вчити дитину користуватися дверним вічком;

— не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

— вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102,103, 104;

— забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечними;

— забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

— не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

— запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

— не дозволяти дражнити тварин;

— не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

— не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

— не дозволяти визирати у відчинене вікно;

— вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

— вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишеню з особистими даними дитини.

 

Проявляйте  витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я!

 

 

Телефон виклику міліції – «102»

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО
ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

— не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правил дорожнього руху;

— не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, своїм прикладом не заохотити дітей;                          

— вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;                                               

— на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

— при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити
дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди
здатна оцінити дорожню ситуацію;

— не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;    

— вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);

— не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

— не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

— не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

 

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

 

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ

СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

ПІД ЧАС ВІДПУСТКИ БАТЬКІВ

 

Шановні батьки! Щоб не допустити травмування дитини під час вашої відпустки, щоб не зіпсувати довгоочікуваний відпочинок, закликаємо вас відповідально поставитися до наступних рекомендацій:

—  під час перебування на свіжому повітрі в літній день захищайте голову дитини панамою;

—  регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри;

—  користуйтесь спеціальними спреями та захисними кремами для захисту від ультрафіолетового опромінення;

—  дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не зазнав переохолодження;

—  не залишайте дитину біля водойми без нагляду;

—  не дозволяйте дитині купатись та стрибати у воду в неперевірених
 місцях;

—  для купання обирайте незасмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу;

—  не дозволяйте дитині запливати на глибину, яка перевищує зріст
дитини, на гумовому матраці чи іграшці без супроводу дорослого;

—  забороняйте самостійно користуватися човном, плотом;

—  не допускайте надмірних пустощів у воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу);

—  забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослого родича;

—  під час перебування з дитиною в лісі не збирайте та не знайомі ягоди, рослини та гриби;

—  не розводьте в лісі багаття під час посухи; а за необхідності вогнище на відкритому місці; після використання залийте водою та засипте землею всі залишки;
обстежте місця установки намету з метою уникнення зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами, павуками;                                     

—  для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб максимально захистити її від комах, кліщів та іншої небезпеки;

—   не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте жодних слідів свого перебування.

 

 

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Шановні батьки!

 

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись таких санітарно-гігієнічних правил:

-                    утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;

-                    мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;

-                    овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;

-                    пити тільки переварену або бутильовану воду;

-                    у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи  
в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;

-                    не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);

-                    не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;

-                    під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;

-                    уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;

-                    при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру в дитячому закладі;

-                    не займатися самолікуванням.

 

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.

 

 

Швидка медична допомога – «103»

 

ВИХОВАННЯ УДІТЕЙ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ
І ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СВОЮ БЕЗПЕКУ

 

Використовуйте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою
любов.

Оцінюйте кожну самостійну справу дитини Позитивно.

Намагайтеся помітити позитивні зміни в дитині і не забудьте похвалити її, навіть якщо ці зміни незначні.

Пам'ятайте, що при частому зверненні до заохочення та похвали ви
сприяєте розвитку у дитини впевненості у собі.

Намагайтеся вчити дитину, як виправити негарний вчинок.

Висловлюйте своє ставлення до незалежної поведінки дитини ясно
і однозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

Розмовляйте з дитиною в тоні поваги та співробітництва.

Залучайте дитину до процесу прийняття рішень.

Пам'ятайте, що ви навчаєте дитину на власному прикладі.

Намагайтеся уникати пустих погроз.

Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх визнаний дорослими, є мірилом її цінності.

Рахуйтеся з думкою дитини — дитина має право бути невдоволеною, навіть обуреною, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку.

Залучайте дитину до вирішення проблемних ситуацій.

Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів — вони викличуть у дитини лише негативні емоції, аж ніяк не вплинувши на виправлення поведінки.

Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.

Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити;
давайте їй посильні завдання та доручення.

 

Шановні батьки!

Пам'ятайте, що тільки любов та шанобливе ставлення до дитини сприятимуть вихованню особистості!

 

 

 

 

Народження дитини приносить у сім’ю радість нові приємні турботи. Це природно, адже діти є продовженням батьків, які покладають на них великі надії. З появою на світ маленької людини, перед батьками постають, різноманітні і складні завдання пов’язані в подальшому, щоб їх дитина росла здоровою і вихованою. Щоб дитина розвивалася гармонійно, була життєрадісною, щоб виросла повноцінним громадянином, вона повинна в першу чергу бути здоровою морально і фізично. Тому у нашій країні приділяється велика увага підростаючому поколінню. Поліпшення житлово-побутових умов і підвищення життєвого рівня, раціональна організація дитячого відпочинку, сприяють різкому зниженню захворюваності. Зменшилася й кількість нещасних випадків серед дітей, але на жаль ще й зараз вони загрожують здоров’ю, а інколи і життю дитини. Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що в більшості нещасних випадків можна було б запобігти. І профілактична робота буде ефективною коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість. Отже, вони не тільки повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і заходи щодо їх запобігання, але й зуміти при необхідності надати правильну першу допомогу. Термін “травма” походить від латинського слова і в перекладі воно означає тілесне пошкодження при поранені. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення називається травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто. Дитячий травматизм має багато характерних особливостей. Дитяті травматизми поділяються на грудний (з моменту народження до 1 року), перед дошкільний (від 1 р. до 3 р.) дошкільний (від 3 р. до 7 р.), і шкільний (від 7 р. до 16 р.). На першому році життя у дитини швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота. Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, не рідко спостерігаються опіки стравоходу, та органів дихання. У дітей від 1 до 3 років розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться ходити, бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини. У дітей від 3 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє “я”. Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків. Старші діти у своїх поступках стараються наслідувати старших, стараються звершувати героїчні вчинки, які б свідчили про їх хоробрість, і при цьому не вміючи правильно оцінити свої вчинки часто стають на хибний шлях. Щоб довести свою сміливість і самовпевненість, перед іншими, підлітки не задумуючись над наслідками часто переходять вулицю у небезпечних місцях, чіпляються за машини, вилазять на пожежні драбини на дахи високих будинків не думаючи про наслідки. Щоб визначити характер травми та її наслідки важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого організму шкіра у немовлят дуже ніжна тому її дуже легко поранити і при цьому виникають гнійно-запальні процеси і фурункули, абсцеси та інше, але зате підшкірно-жировий прошарок, навпаки у дітей розвинений краще і при падінні дітей, оберігає тканини й органи від ушкоджень. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей. Окістя товще і пластичніше. Тому у дітей швидше загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюються діяльність органів значно швидше ніж у дорослих. Травматизм поділяють на: побутовий, транспортний, шкільний і спортивний. Буває ще вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, родовий травматизм, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння. Саме частіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовий травматизм вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі у дворі чи саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але самі небезпечні з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них це недостатній догляд батьків. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв, а іноді і смерті. Це ж саме стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів і за свою необережність батьки іноді дуже дорого розплачуються. Діти до трьох років дуже рухливі і цікаві. Перед ними розкривається новий незнаний світ і прагнучи пізнати його, вони пробують предмети на дотик і ні смак і особливо їх приваблюють яскраві, блискучі, предмети, які зроблені з скла, і граючись такими предмети як голки, шпильки, цвяхи, ґудзики, монети і невміле поводження з ними часто призводить до поранень, а іноді малята і ковтають їх. У дошкільнят і молодших учнів ушкодження можуть бути зумовлені іншими причинами. Вони рухливі і нестримані пустують. Але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі, тому що авторитет дорослих є якимось бар’єром, тому діти намагаються позбутися нагляду і охоче проводять своє дозвілля на повір’ї зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, відкриті люки, драбини. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні. Особливо небезпечними для дітей не огороджені ділянки де проводяться ремонті роботи. Часто діти падають з висоти – балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм. Діти середнього і шкільного віку хочуть унаслідувати свої героїв з кінофільмів, які їм подобаються. Вони з захопленням граються у війну, ковбоїв з задоволенням долають перешкоди, демонструючи при цьому свою відвагу, спритність, силу. П це все нерідко призводить до біди. Зараз всюди в побуті користуються газом і електроенергією, а невміле поводження з приладами теж стає причиною нещасть. Діти інколи хапаються за неізольовані проводи, оголені контакти електропроводів, вставляють в розетки, шпильки, цвяхи і нерідко дістають опіки та ушкодження тканин тіла. Принципи запобігання травматизму побутового різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину, буде правильніше коли ви час-від-часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі. У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють працівники міських і районних санітарно-епідемічних станцій, житлових управлінь, сільських рад, міліції. Вони повинні здійснювати постійний нагляд за станом території житлових масивів, шкільних і дошкільних закладів, за дотриманням правил безпеки при проведенні ремонтних і будівельних робіт. Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності є травми від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. І знову ж таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли ідуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля, а призводять до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх. Якщо дитина бачить що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставлять до рекомендації, той від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, вихователів працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом. Вчити правила вуличного руху діти повинні з переддошкільного віку, а також дошкільного, тобто в яслах, і дитячих садках. Заняття проводять вихователі і медичний персонал, звичайно в тісному контакті з батьками. Форми роботи можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії по місту, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь має звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. Учнів молодших класів необхідно привчати ходити тільки по тротуарах з правого боку, звертати увагу на сигнал “бережись автомобіля” у тих місцях де нема тротуарах, іти слід по лівому боці вулиці на зустріч транспорту. Велику роль у боротьбі з травматизмом належить працівникам ДАІ. Вони повинні організовувати в школах дружини юних помічників ДАІ, виступати по радіо, телебаченню, у пресі. Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому заняття спортом. Але на привеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що не достатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. А обирають місця, не зовсім придатні, а часто і небезпечні річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. Тому при неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину, до занять у спортивних добровільних товариств, на стадіонах. Цим вони її не тільки загартують, а й вбережуть від страшної небезпеки. Тай у кожному будинку знайдуться батьки, які залюбки пограють з дітьми в футбол чи хокей і в той же час будуть стежити за порядком у місцях де проводять вільний час їхні діти. Крім цих видів ушкоджень, буває що травматизм вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський і виробничий серед дітей зустрічається дуже рідко. Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження яких зазнають на вулиці, травми від транспортних засобів. Головними причинами вуличного травматизму – недоробки халатність працівників жеків, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари. Тому працівникам жеків, органів міліції, санепідемстанції треба бути особливо вимогливими і дотримуватись правил безпеки. Краще вжити запобіжних заходів, застерегтись від можливих трагедій. Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися яв влітку так і взимку. Головною причиною утоплені є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти топляться, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища. Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації, Вони відповідають за те, що щоб для купання дітей були відведені спеціально загороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки. Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися. Найчастіше це побутовий травматизм. Йдеться про ушкодження, які діти отримали вдома, у дворі чи в саду. Вони бувають різні. Найнебезпечніші — опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. До побутового травматизму найчастіше призводить недостатній догляд за дітьми з боку батьків. Залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв можуть стати причиною травми, а іноді — і смерті. Це стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів… За свою необачність батьки іноді дуже дорого розплачуються. Дошкільнята і молодші учні намагаються позбутися нагляду дорослих, охоче граються на повір’ї зі своїми ровесниками. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поруччя сходів, несправні велосипеди не огороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи теж дуже небезпечні. Часто діти падають з висоти: балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм. Діти інколи торкаються неізольованих проводів, оголених контактів електропроводів, вставляють у розетки шпильки, цвяхи і нерідко отримують опіки та ушкодження тканин тіла електричним струмом. Принципи запобігання травматизму побутового різні, але головним з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей. Дорослі повинні виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Не можна залякувати дитину, правильніше час-від-часу розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість сумнівних уявлень про героїзм. Допоможуть батькам у цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі. Запобігання дитячого травматизму взимку Дорослі зобов’язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі. Найкраще покататися на ковзанах в спецiально обладнаних мiсцях чи майданчиках. Але якщо вже ви вирішили скористатися місцевою річкою чи озером, потрібно пам’ятати правила поведінки під час занять зимовими розвагами: - кататися можна тільки, якщо лід на річці міцний; - у місцях масового перебування людей; - товщина льоду має складати не менше 15 см, а самі майданчики для забав відгороджені від решти річкової, озерної території яскравими стрічками, за якими перебування людей категорично забороняється. Санки, лижі, ковзани – найулюбленіші речі в користуванні дітей взимку. На жаль, саме вони стають причиною багатьох травм. Ні, це зовсім не означає, що не потрібно кататися на санках, ковзанах, подорожувати на лижах. Але давайте пригадаємо, які правила не потрібно порушувати, щоб не завдати шкоди собі та оточуючим. Ви повинні пам’ятати: - санки мають бути непошкоджені, з усіма дощечками, щоб під час катання ви не покалічилися; - кріплення на лижах має бути також цільне, правильно прикріплене на ногах, щоб нога не вислизнула і не було ризику її зламати чи вивихнути; - ковзани мають бути відповідного розміру, не більші, оскільки це також може привести до травматизму. Коли вибирається місце для забав, як правило, шукають пагорб чи схил, з якого будуть спускатися на санках чи лижах. Потрібно пам’ятати, що це місце обов’язково повинно бути далеко від дороги. Це піддає смертельному ризику не тільки ваше життя і здоров’я, а й безпеку оточуючих. Взимку дорога слизька і не завжди водій транспортного засобу зможе зупинити його в потрібний момент. Діти повинні пам’ятати, що під час забав та ігор не потрібно виконувати різні трюки. Дуже часто, катаючись, вони люблять похизуватися перед друзями різними способами катання. Тут фантазія спрацьовує дивовижно: це і катання із зав’язаними очима, і повернувшись спиною, і на одній нозі і т.д. Потрібно пам’ятати, що катаючись, діти повинні передбачити, що з закритими очима можна зіштовхнутись із сусідом, деревом; повернувшись спиною, дитина також не буде бачити куди їде, і не зможе керувати санками чи лижами, своєчасно і адекватно зреагувати на небезпеку. Небезпечно прив’язувати санки одні до одних. Саме це є причиною того, що перевернувшись одні санки потягнуть за собою інші. Особливо небезпечно прив’язуватись (чіплятися) на ходу до транспортних засобів. Основне, що повинні запам’ятати діти, це те, що катання на лижах, санках, ковзанах має стати веселою розвагою, а не нести небезпеку (шкоду) вашому здоров’ю.

Основне правило для батьків: дитина повинна відчувати любов та увагу оточуючих, бути під пильним наглядом дорослих.

ВИМОГИ ДО ОДЯГУ ДІТЕЙ ВЛІТКУ

ПОПЕРЕДЖЕННЯ СОНЯЧНИХ ОПІКІВ ТА ТЕПЛОВИХ УДАРІВ